провокувати

провокувати
-у́ю, -у́єш, недок., перех.
1) Навмисне підбурювати кого-небудь на якісь дії, вчинки і т. ін. || Навмисне викликати ту чи іншу подію, створювати конфліктну ситуацію і т. ін.
2) мед. Штучно збуджувати яку-небудь хворобу.
3) с. г. Штучно викликати сходи насіння бур'янів з метою подальшого їх знищення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "провокувати" в других словарях:

  • провокувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • провокований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до провокувати …   Український тлумачний словник

  • провокування — я, с. Дія за знач. провокувати …   Український тлумачний словник

  • провокуватися — у/ється, недок. Пас. до провокувати …   Український тлумачний словник

  • слизький — а/, е/. 1) Дуже гладкий, який майже не утворює тертя, на якому важко втриматися, встояти; який ледве утримує на собі кого , що небудь; ковзкий. || Якого ледве можна втримати в руках; порский. || у знач. ім. слизьке/, ко/го, с. Дуже гладке місце,… …   Український тлумачний словник

  • підбурювати — підбурити (спонукати когось до певних дій, учинків, перев. недозволених, злочинних тощо), збурювати, збурити, підбивати, підбити, підводити, підвести, провокувати, направляти, направити, під юджувати, під юдити, інспірувати; цькувати,… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»