провокувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
провокований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до провокувати … Український тлумачний словник
провокування — я, с. Дія за знач. провокувати … Український тлумачний словник
провокуватися — у/ється, недок. Пас. до провокувати … Український тлумачний словник
слизький — а/, е/. 1) Дуже гладкий, який майже не утворює тертя, на якому важко втриматися, встояти; який ледве утримує на собі кого , що небудь; ковзкий. || Якого ледве можна втримати в руках; порский. || у знач. ім. слизьке/, ко/го, с. Дуже гладке місце,… … Український тлумачний словник
підбурювати — підбурити (спонукати когось до певних дій, учинків, перев. недозволених, злочинних тощо), збурювати, збурити, підбивати, підбити, підводити, підвести, провокувати, направляти, направити, під юджувати, під юдити, інспірувати; цькувати,… … Словник синонімів української мови